- привчений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до привчити 1).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
привчений
Смотреть что такое "привчений" в других словарях:
привчений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
гончий — а, е. 1) мисл. Який швидко бігає, привчений гнати звіра (про породу собак). || у знач. ім. го/нчий, чого, ч.; го/нча, чої, ж. Собака цієї породи. 2) перен. Пов язаний з гонитвою (у 1 знач.) за ким , чим небудь … Український тлумачний словник
їжджений — а, е. 1) розм. Привчений до їзди. Їжджений кінь. 2) По якому багато їздили; уїжджений, наїжджений … Український тлумачний словник
необ'їжджений — а, е. Не привчений до їзди (про коня) … Український тлумачний словник
стиплер — а, ч., спорт. Кінь, привчений до бігу або скачок по місцевості з природними чи штучними перешкодами … Український тлумачний словник
